Демократичний світ сьогодні знаходиться під жорстким інформаційним тиском з боку авторитарних держав, які використовують свій медіа-інформаційний потенціал та глобальну відкритість інформаційного простору з метою дискредитації демократичних цінностей, атаки на демократичні інститути, сіяння хаосу в політичному, соціальному та культурному житті демократичних держав. Хоча історія таких впливів і налічує століття активних практик, але саме у ХХ столітті стався справжній їх розквіт – поява і поширення радіо, телебачення, а наприкінці століття і Інтернету створило підґрунтя для дійсно повномасштабного використання операцій впливу для досягнення військово-політичних інтересів. Весь період Холодної війни став прикладом перманентного інформаційно-психологічного протистояння та застосування комплексних операцій впливу.
Радянський Союз напрацював в цей час дійсно потужний інструментарій таких впливів які отримали назву «активних заходів». Це була розгалужена система інструментів політичного тиску на уряди західних держав та поширення дезінформації, яку розроблювали фахівці КДБ. До таких методів відносилось створення та використання: підконтрольних медіа, мереж агентів впливу, підробок офіційних та неофіційних документів, різноманітних «товариств дружби», прихованого мовлення, політичних партій та їх діячів та багато іншого. Сьогодні Російська Федерація багато в чому відновила цей інструментарій, адаптувавши його до сучасних технологічних реалій – розвитку інтернету, поширення соціальних мереж, зміни структури медіа споживання, кризи журналістики та багато чого іншого.
Ці технологічні зміни істотно спростили проведення операцій впливу, дозволили здійснювати більш чітке таргетування дезінформації для цільових аудиторій. При цьому в основі дезінформації лежить поширення ворожого наративу – історій про те, як ворог хоче щоб ми сприймали реальність. Наративне протиборство сьогодні складає основу як інструментів інформаційного нападу, так заходів протидії операціям впливу та дезінформації. Вміння виокремлювати ворожий наратив та формувати власний позитивний все більше стає невід’ємною складовою сучасної медіаосвіти.
Таке таргетування дозволяє більш точково втягувати у компанії з дезінформування ті цільові групи, які традиційно становлять підвищений інтерес з точку фінального результату – державних службовців, військових, журналістів, науковців, експертів тощо. Тобто осіб, від рішень чи позицій яких часто залежить реалізація державної політики або формування суспільної думки. Відтак надання цим групам додаткових навичок захисту від дезінформаційних впливів є одним з першочергових завдань при розбудові системи інформаційної стійкості будь-якої демократичної держави.
Такі навички становлять основу медіа грамотності – тобто знань, навичок та умінь, які дозволяють людям знаходити необхідну інформацію, аналізувати та критично оцінювати її.
Українська фундація безпекових студій за фінансової підтримки «Internews» активно долучилась до цього процесу, розробивши курс «Розвиток навичок медіаосвіти для державних службовців». При формуванні концепції курсу ми виходили з того, що ключовий фокус нашої уваги має бути спрямовано на східні та південні території України – там, де інформаційні операції (та операції впливу) агресора є особливо інтенсивними та небезпечними. В цих регіонах державні службовці часто особливо гостро стикаються з наслідками таких операцій, але не завжди мають достатні знання та навички щоб побачити такі операції у всій їх комплексності. При цьому нерідко метою цих операцій є самі регіональні державні службовці, яких агресор розглядає в якості важливого можливого інструменту дестабілізації ситуації в регіоні. Відтак надання таким службовцям необхідних знань та умінь є критичним для безпеки держави загалом.
Концепція освітнього курсу, який було розроблено фахівцями Фундації, передбачає проведення цілісного освітнього модулю, який складається з лекційної та практичної частини.
Під час лекцій слухачі отримають необхідні знання щодо сутності операцій впливів, їх структури, цілей та інструментів. Розуміють, що таке дезінформація, в чому її небезпека та як вона пов’язана із ворожими наративами. Також вони отримують знання з основ критичного мислення щодо аналізу медіа простору – як потрібно підходити до споживання інформації, на що звертати увагу, як аналізувати джерела, оцінювати їх достовірність, перевіряти прочитані матеріали.
Практична частина пов’язана із відпрацюванням конкретних прикладів перевірки слухачами інформації зі ЗМІ, поглиблений аналіз повідомлень та оцінка їх достовірності. Також в межах практичного курсу відпрацьовуються навички формування власних наративів про конфліктні історичні події або про певні державні політики, що мають бути пояснені громадськості в умовах функціонування ворожих наративів.
Освітня складова проекту розпочалась у жовтні з низки заходів на базі Національної академії державної служби та продовжилась проведенням освітніх модулів в Одесі, як для місцевих державних службовців, так і для студентів одеських ВНЗ. Хоча тема багато в чому є досить насиченою та складною, навіть перші приклади зворотного зв’язку зі сторони слухачів кажуть про її затребуваність та їх зацікавленості у її більш глибокому опрацюванні – найбільш типовою реакцією слухачів після завершення модулю є прохання дати ще більше інформації з теми, розширити модуль до обсягів повноцінного курсу.
Українська фундація безпекових студій
